Кредит – визначення

Визначення: Кредит — це вид угоди, що укладається в письмовій формі між банком (який виконує роль кредитора) та клієнтом (кредитоотримувачем), відповідно до якої банк надає клієнту певну суму грошей на визначену мету та термін. Кредитоотримувач зобов'язується використовувати кошти відповідно до призначення, визначеного в угоді, та повернути всю позичену суму в установлені терміни разом із належними відсотками. Погашення відбувається найчастіше в розстрочку — у щомісячних платежах, які складаються з частини капіталу (поступово повертається сума, яку ми позичили) та частини відсотків (вартість користування чужим капіталом). Кредит завжди пов'язаний з витратами у вигляді відсотків або комісій для банку, що означає, що це платна угода (на відміну від деяких приватних позик, які можуть бути безкоштовними).

Кредити можуть надаватися виключно уповноваженими фінансовими установами — насамперед банками та СКГ (кооперативні ощадно-кредитні каси) — які діють на підставі Банківського права. Банківське право (ст. 69) визначає угоду про кредит і вимагає, щоб вона визначала, зокрема, суму та валюту кредиту, мету, умови та терміни погашення, розмір відсотків і комісій, а також спосіб забезпечення. Надання кредитів є юридично зарезервованим для банків, тому інші суб'єкти (наприклад, кредитні компанії, приватні особи) можуть пропонувати лише позики, але не кредити в юридичному розумінні. Банківський кредит завжди має визначену мету — клієнт зобов'язується використовувати кошти на мету, вказану в угоді. Це суттєва різниця в порівнянні з позикою, яка не вимагає вказання мети використання коштів.

На практиці, щоб отримати кредит, клієнт повинен мати кредитоспроможність, оцінювану банком. Кредитоспроможність це здатність погасити взяті зобов'язання разом з відсотками в терміни, визначені в угоді. Банк перед наданням кредиту аналізує фінансову ситуацію клієнта: розмір і джерела доходів, місячні витрати та інші зобов'язання (наприклад, вже існуючі кредити або кредитні картки), кредитну історію (своєчасність погашення попередніх зобов'язань) та загальну фінансову надійність. На цій основі фінансова установа вирішує про максимальну суму кредиту, яку вона готова надати, а також на яких умовах (відсоткова ставка, термін погашення, необхідні забезпечення). Особи, які не відповідають мінімальним вимогам банку, можуть зіткнутися з відмовою у наданні кредиту.

Застосування: Кредит є одним з найважливіших інструментів фінансування різного роду підприємств і покупок для приватних осіб та господарських суб'єктів. Дозволяє отримати великі фінансові кошти в момент, коли власні заощадження є недостатніми. Завдяки кредитам споживачі можуть профінансувати, зокрема, покупку квартири або будинку (іпотечний кредит), покупку автомобіля (автокредит), поточні споживчі потреби (готівковий кредит, на будь-яку споживчу мету) або погашення інших фінансових зобов'язань шляхом їх консолідації (кредит на консолідацію). Підприємства користуються кредитами для розвитку діяльності – беруть інвестиційні кредити на розширення бізнесу, покупку обладнання або технологій, або обігові кредити для фінансування поточної діяльності (наприклад, покупка товарів, матеріалів, підтримка ліквідності). Кредит дозволяє реалізувати наміри "заздалегідь", а погашення розподілене в часі, що дозволяє розподілити фінансовий тягар на багато місяців або років.

Види кредитів: Існує багато видів кредитів, адаптованих до різних фінансових потреб клієнтів. До найпопулярніших належать, зокрема:

• Іпотечний кредит – довгостроковий фінансування покупки або будівництва нерухомості (квартири, будинку, ділянки). Період погашення зазвичай становить від кількох до кількох десятків років, а кредит забезпечений іпотекою, встановленою на фінансованій нерухомості.
• Готівковий кредит (споживчий) – призначений для приватних осіб на будь-яку споживчу мету (наприклад, ремонт квартири, покупка обладнання RTV/AGD, подорож). Зазвичай не вимагає забезпечення, а період погашення становить від кількох місяців до кількох років. Суми готівкових кредитів досягають кількох десятків або кількох сотень тисяч злотих залежно від кредитоспроможності клієнта.
• Автокредит – призначений на придбання транспортного засобу (новий або вживаний). Часто забезпеченням є сам транспортний засіб (наприклад, переуступка в забезпечення або заставне право на транспортному засобі). Період погашення зазвичай становить від 1 до 8 років.
• Відновлювальний кредит (кредитна лінія на особистому рахунку) – форма кредиту, прив'язана до банківського рахунку клієнта. Банк встановлює ліміт заборгованості, до якого клієнт може заборгувати на рахунку. Кожен платіж автоматично відновлює доступний ліміт (звідси назва відновлювальний кредит). На використану суму нараховуються відсотки. Цей тип кредиту забезпечує додаткові кошти на поточні витрати у разі потреби і характеризується гнучкістю.
• Кредит на консолідацію – дозволяє об'єднати кілька попередніх зобов'язань (кредитів, позик) в один новий кредит. Завдяки цьому замість багатьох платежів сплачується один, часто нижчий платіж (завдяки подовженню періоду погашення або вигіднішій процентній ставці). Кредит на консолідацію допомагає покращити фінансову ліквідність боржників.
• Інвестиційний кредит – надається компаніям для фінансування інвестиційних витрат, таких як покупка машин, розширення заводу, впровадження нових проектів. Має цільовий характер (капітал повинен бути витрачений на певну інвестицію) і зазвичай довший період погашення, адаптований до часу повернення інвестицій.
• Оборотний кредит – це фінансування для підприємств на покриття поточної діяльності (наприклад, закупівля сировини, поповнення товарних запасів, покриття поточних операційних витрат). Зазвичай має короткостроковий характер (кілька місяців до року) і може бути відновлювальним – компанія може багаторазово використовувати наданий кредитний ліміт.
  Існують також інші спеціалізовані форми, наприклад, студентський кредит (на пільгових умовах для студентів), технологічний кредит, експортний кредит та багато інших – однак всі вони базуються на подібних договірних принципах.

Витрати на кредит: Основним витратами кредиту є номінальна процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на позичений капітал. Процентна ставка безпосередньо впливає на розмір щомісячного платежу – чим вища процентна ставка, тим більше відсотків платить позичальник у кожному платежі. В Україні діють правові норми, що захищають від надмірного процентування (лихварства) – максимальне процентна ставка за кредитом не може перевищувати певного рівня, визначеного законодавством (встановлюється на основі облікової ставки НБУ). Окрім відсотків, банки також стягують інші збори, що складають загальні витрати на кредит:

• Комісія за надання кредиту – одноразовий платіж, що стягується банком за розгляд заявки та надання кредиту. Може бути фіксованою або становити відсоток від суми кредиту (наприклад, 2-5%). Комісія найчастіше вираховується з виплачуваної суми кредиту або додається до першого платежу.
• Страхування кредиту – банк може вимагати придбання страховки (наприклад, на життя, від втрати роботи) як забезпечення погашення. Страховий внесок підвищує витрати на кредит. Іноді страхування є добровільним, але його придбання може знизити маржу або комісію (як елемент промоційної пропозиції).
• Адміністративні та підготовчі збори – деякі банки стягують збори за розгляд кредитної заявки, підготовку договору або інші адміністративні дії, пов'язані з відкриттям кредиту. Ці витрати, хоча зазвичай невеликі в порівнянні з сумою кредиту, також збільшують загальні витрати зобов'язання.
• Витрати на забезпечення – якщо встановлюються забезпечення (наприклад, іпотека на нерухомість при іпотечному кредиті), виникають витрати, пов'язані з їх установленням. До них належать судові збори за реєстрацію іпотеки в реєстрі, можливі витрати на оцінку нерухомості експертом, податок на цивільно-правові дії при встановленні іпотеки тощо. При автомобільному кредиті витратами може бути плата за встановлення застави на автомобіль.
• Витрати на обслуговування та додаткові збори – під час дії договору можуть виникати збори за дії, такі як зміна графіку платежів, пролонгація (подовження терміну кредитування), дострокове погашення кредиту (в деяких продуктах банки стягують комісію за дострокове повне погашення), конвертація кредиту (якщо кредит є валютним) тощо. Усі ці збори впливають на те, скільки врешті-решт ми заплатимо за отриманий кредит.

Усі витрати за кредитом, виражені в річному вимірі, представляє РРСО (Реальна Річна Ставка Відсотка) – це показник, який агрегує відсоткову ставку та всі комісії і обов'язкові збори, інформуючи про загальну вартість зобов'язання в масштабах року. РРСО полегшує порівняння пропозицій кредитування різних банків.

Забезпечення кредиту: У зв'язку з ризиком, пов'язаним із позикою великих сум грошей, банки застосовують різні забезпечення своїх вимог, особливо при довгострокових кредитах і на великі суми. Забезпечення дає кредитору можливість повернути принаймні частину позичених коштів у разі, якщо позичальник не виконає свої зобов'язання зі сплати. Тип вимагатиметься забезпечення залежить від типу кредиту:

• При іпотечному кредиті стандартним забезпеченням є іпотека, встановлена на нерухомість (найчастіше на ту, яка була профінансована за рахунок кредиту). Це означає, що у разі несплати банк має право вимагати своїх претензій з нерухомості (наприклад, продати її в процесі виконання).
• У автомобільному кредиті часто застосовується переуступка автомобіля в забезпечення (банк стає співвласником автомобіля до моменту погашення) або заставу на транспортному засобі, а також цесія прав з полісу КАСКО (автоцивільного страхування). Завдяки цьому у разі крадіжки чи дорожньо-транспортної пригоди компенсація з полісу спочатку надійде до банку.
• При готівкових кредитах, які зазвичай є незабезпеченими, банк може, можливо, вимагати страхування погашення або поручителя (третя особа, яка зобов'язується погасити борг якщо позичальник цього не зробить).
• Додаткові форми забезпечень, що використовуються в банківській справі, це, наприклад, вексель в бланку (бланк векселя, підписаний позичальником, який банк може заповнити на суму боргу у разі несплати кредиту), поручительство (інша особа, так званий поручитель, зобов'язується погасити кредит, якщо позичальник не зможе), блокування коштів на банківському рахунку (депонування певної суми як гарантії), переуступка в забезпечення (перехід власності на певне майно до банку з умовою повернення після погашення) чи цесія вимоги (наприклад, переказ на банк прав на виплату з полісу страхування).

Чим більша сума кредиту і довший термін погашення, тим сильніших забезпечень може вимагати банк. Для позичальника встановлення забезпечень – це додаткові формальності і часто витрати, але завдяки забезпеченням банк може запропонувати кращі умови (наприклад, нижчу відсоткову ставку), оскільки кредитний ризик є меншим.

Приклад: Пан Ян планує купівлю автомобіля за 50 000 злотих, але не має такої суми готівкою. Тому він звертається до банку за автомобільним кредитом. Банк аналізує його кредитоспроможність – пан Ян має постійну зайнятість з чистим доходом 4 000 злотих на місяць, не має інших кредитів, а його історія в БІК (Бюро Інформації Кредитної) є позитивною. На цій основі банк оцінює, що може позичити йому 50 000 злотих на термін 5 років. Відсоткова ставка кредиту встановлено на 8% в річному обчисленні, а комісію на 3% суми (1 500 zł). У кредитному договорі передбачено, що позичені кошти можна використовувати виключно для придбання конкретного автомобіля, зазначеного в договорі. Банк виплачує кошти безпосередньо продавцеві автомобіля. Пан Ян зобов'язується сплачувати близько 1013 zł щомісяця протягом 60 місяців. Кожен платіж включає частину капіталу та відсотки, нараховані на поточний залишок заборгованості. Завдяки кредиту Пан Ян одразу став власником автомобіля (співвласником з банком до моменту погашення), а вартість позичення грошей (відсотки та комісія) розподілена в часі разом із погашенням капіталу. Після 5 років регулярних платежів загальна сума, повернена банку, становитиме близько 60 780 zł, з яких 50 000 zł — це погашений капітал, а близько 10 780 zł становить вартість кредиту (відсотки плюс комісія). Цей приклад показує, що кредит дозволяє фінансувати необхідну покупку одразу, але пов'язаний з необхідністю повернути через певний час більше грошей, ніж було позичено, що є ціною за отримання капіталу в розпорядження.